По-перше! Хочу написати Велику вдячність нашим Захисникам, Нашим Героям, завдяки яким ми можемо зараз бути вдома, навчатися, ходити на роботу і жити! Звісно, не таким життям як до Повномасштабного вторгнення, але жити! Звісно, на вулицях все частіше ми бачимо Наших Захисників з протезами на інвалідних візках - це дуже вбиває зсередини - це викликає сльози і біль від побаченого, але кохання врятує світ!!! У цьому відео я побачила, що жінка військового який постраждав від війни не перестала його кохати, не опустила руки і не відмовилася від свого коханого, а навпаки - підтримує його в усьому. Просто кохає його за те, що він є! Їй не важливо, який він зовні, бо вона його кохає таким, який він є, і це дуже зворушує.
Давайте не будемо забувати, хто нас оберігає. Дякую нашим Захисникам, дякуючи яким, ми можемо спокійно спати, їсти і жити!!!
Будемо донатити і допомагати Нашим хлопцям всім, чим тільки можемо!
Бо Ми Українці!!! Ми Міцний Народ,! Ми все витримаємо і переборемо!
Слава Україні!
Героям Слава!
Зінченко Ганна гр 1С-24